На початку квітня поточного року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект «9256-д» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей». Однією з його вимог є заборона реклами азартних ігор – і казино , у ЗМІ та інших платформах, які доступні для рекламодавців. Також законопроект унеможливлює спонсорство компаній, що мають відношення до гемблінг-сфери.
Наразі законопроект пройшов перше читання у парламенті і готується до другого. Але не всі представники влади солідарні з його авторами. Є й ті, хто бачить суттєві ризики у прийнятті такого закону, і серед них голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який уже заявив в інтерв'ю «Детектор медіа», що не підтримуватиме «9256-д», вважаючи його шкідливим для медіа-ринку та його розвитку.
Пропонуємо до вашої уваги основні тези з інтерв'ю Микити Потураєва, які найбільш промовисто описують недоліки законопроекту про заборону реклами азартних ігор та спонсорство гемблінг-компаній.
Втрати медіа-ринку – щонайменше півмільярда гривень
«Якщо буде заборонено всю рекламу азартного бізнесу, включаючи так званий беттинг, тобто букмекерські контори, які приймають ставки на змагання, то втрати ринку становитимуть не менше півмільярда гривень лише цього року.
Телевізійний ринок оцінює свої втрати приблизно 400 мільйонів. І це нижня межа. Радійний ринок – приблизно 100-150 мільйонів (я все вважаю по нижньому кордоні). І зовнішня реклама втратить десь 50 мільйонів. Інтернет також втратить близько 100 мільйонів. Хоча по інтернету даних менше, тому що не всі інтернет-ресурси показують увесь прибуток. Звісно, є легальні ресурси, вони показують. Тому я й кажу, що мінімум втрат – це 500 мільйонів, а то й більше. Це значні гроші українських медіа, які ми забираємо посеред року. В умовах коли йде війна, коли ринок вкрай нестабільний, ніяких компенсаторних механізмів немає. Тобто це просто суттєво вдарить по фінансовій спроможності українських медіа. Причому легальні. Треба наголосити, що стосується це саме тих, які у легальному полі, які працюють, які сплачують податки, які утримують працівників тощо».
Гроші «ховаються в тінь»
«А що ж станеться із цими грошима? Ми ж повинні розуміти, що вони не розчиняться у повітрі. Очевидно, що вони перейдуть у «сіру» та «чорну» зону інтернету. І вони перейдуть у телеграм, де зараз уже в популярних каналах дуже багато рекламних оголошень саме грального бізнесу. І ясно, що телеграм стане клондайком для тих, хто розміщуватиме цю рекламу. І заробітки там просто зростуть у багато разів.
Я про це говорив під час обговорення на робочій групі, яку скликав Данило Гетьманцев (глава комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики – прим.). Була дуже продуктивна розмова, але, на жаль, я побачив, що члени Комітету не схильні до пошуку якихось компромісних рішень. Хоча про наслідки я попередив. Я сказав, що якщо наша мета - обмежити людям, насамперед військовослужбовцям і не тільки, доступ до потенційно небезпечних розваг та зменшити ризики лудоманії в суспільстві, то це точно не той шлях, яким варто було б рухатися. Тому що насправді онлайн-казино – це екосистема інтернету. І ми розуміємо, що якщо людина має можливість в один клік з телеграм-каналу перестрибнути відразу на сайт онлайн-казино, то це якраз і є головна небезпека. Це якщо наша мета в тому, щоб справді зменшити ці ризики, а не дати збагатитися телеграмам та анонімним телеграм-каналам, які не сплачують податки. І не забуватимемо, що зараз як легальні, так і нелегальні онлайн-казино є головними рекламодавцями, головними спонсорами всіх сайтів з піратським контентом, який в інтернеті є. Телеграм – лише частина цієї проблеми, хоч дуже важлива. Тому що із покриттям 70-80% телеграм стане головним майданчиком розміщення такої реклами. Але окрім цього, є піратські сайти, які ніхто не блокує. Якщо законом «Про рекламу» ми навели зрозумілі правила, то в електронних комунікаціях наразі маємо проблему».
Заборона спонсорства букмекерам вдарить по українському спорту
«Безумовно, ставки на спорт – це також форма азартних ігор. Але не слід забувати, що зараз ці бетатингові компанії, що легально працюють, є великими спонсорами спортивних змагань, команд, федерацій і показів. Тобто вони спонсорують покупку прав на трансляції спортивних змагань тощо. А це може спричинити серйозні проблеми для функціонування українського спорту. Про це сказав представник Міністерства спорту. Одна з наших великих ОТТ-платформ також говорила, що матиме великі проблеми із трансляціями. Бо якщо беттингові компанії підуть із ринку, то не буде грошей, щоб купувати ці права на трансляцію.
Чи надавав ринок свої пропозиції щодо законопроекту? Я подав свої виправлення як голова комітету, який відповідає за медіаіндустрію. Я сам медійник і розумію реальну шкоду. Такі кроки так не роблять. Коли ми свого часу забороняли рекламу тютюну, тоді було встановлено перехідний період, щоб медіа могли підготуватися до втрати цих бюджетів. Так само було із забороною реклами алкоголю. Заборона небезпечних речей – це звичайна історія. І лудоманія – це серйозна хвороба, а азартні ігри слід регулювати (або навіть заборонити). Але є цілий ринок медіа.
Україна – це країна, де п'ють не менше, ніж в інших країнах Європи. А заборони на рекламу найжорсткіші. Ми у трійці за жорсткістю заборон – але хіба нам це допомагає боротися з алкогольними залежностями? Очевидно, що ні.
Щодо моїх поправок. Я зібрав дані з промисловості, провів консультації. Мої виправлення підтримують заборону прямої реклами. Але спонсорство торгових марок лишається. Також є відповідні позначки про небезпеку лудоманія і так далі».
«Нехай спонсорство залишається. Це ж не просто рекламні гроші, це гроші, які йдуть на підтримку українського спорту, трансляції, реклами тощо. Тому безвідповідальних рухів годі було робити.
Але при цьому пряма реклама точно піде в телеграм і сірий і чорний інтернет. Це означає, що негайно має з'явитися чітка система блокування інтернет-сайтів, які будуть визнані такими, що порушують законодавство.
А що робити із телеграмом, я взагалі не знаю. Тому що, наскільки я знаю з моїх джерел (сам телеграм принципово не користуюся), що в телеграм-каналах повно такої реклами, у найпопулярніших каналах чи не кожне друге-третє оголошення. І є дані, що для них це найдорожча реклама. Вони й так, м'яко кажучи, добре почуваються, а тепер просто озолотяться. Тобто ми своїми руками фінансово багаторазово посилимо платформу, яка взагалі не піддається жодному регулюванню та не хоче жодного діалогу».
Чому Потураєв не голосуватиме за «9256-д»
«Законопроект йде на друге читання. Він має пройти комітет Гетьманцева. Поки що комітет не призначено. Якщо вони вирішать усе заборонити, то я за це не голосуватиму. Нехай мені дорікають, що мені байдужі проблеми лудоманії (а це не так). Але мені також не байдужі ті проблеми, які цей закон створить для медіа-індустрії».